Неділя, 15.09.2019, 12:58
Вітаю Вас Гість | RSS


Ласкаво просимо
Форма входу
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Удосконалення системи державно-громадського управління

Під державно-громадським управлінням розуміють процес поєднання  різноспрямованої діяльності   державних  та  суспільних суб'єктів управління в інтересах людини, соціуму, влади. Державно-громадське управління наголошує на пріоритеті дер­жави з обов'язковим урахуванням громадської думки. При цьому роль державного управління в суспільному житті полягає в непе­рервному регулюванні динамічних процесів життєдіяльності сус­пільства в усіх його сферах, зокрема й освітній. Державно-громадське управління передбачає взаємодію суб'єктів державного та громадського управління, спрямовану на функціонування й розвиток сільсь­кої школи, що базується на принципах делегування повноважень та залучення громадськості до управ­ління школою.

         Методологічною основою державно-громадського управлін­ня освітою є адаптивне управління (АУ). Державно-громадське управління освітою науковці розглядають як різновид адаптивного управління.

        Основною метою державно-громадського управління освітою є інтеграція державного вертикального управління та партнерсько­го горизонтального управління на основі врахування громадської думки й залучення громадян до ухвалення управлінських рішень, оптимальне поєднан­ня державних і громадських структур в управлінні школою на користь учасників навчально-виховного процесу, громадськості і держави.

       Предметом державно-громадського управління освітою є вза­ємоузгодження за спрямування дій різних за природою і напрямом сил на розвиток освітньої системи.

       Зміст державно-громадського управління складає діяльність його суб'єктів з ін­теграції таких напрямів роботи:

-          демократизація діяльності органів державної влади й управління школою;

-          розвиток самоврядних асоціацій учасників ос­вітньої діяльності (професійних асоціацій педагогів, органів учнівського й батьківського самоврядуван­ня всіх рівнів);

-          створення та організація діяльності громадсь­ких органів управління освітою, де представлено всі верстви населення;

-          створення освітніх округів із відповідними гро­мадськими структурами.

       Завданнями державно-громадського управління є:

-          реалізація законодавчо визначених прав педагогів, учнів, їх­ніх батьків на участь в управлінні закладами та установами освіти (встановлення рухомої рівноваги між запитами грома­ди та наданням освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом, щоб досягти максимального результату в навчанні та вихованні учнів, розвитку місцевої громади);

-          демократизація державного управління освітою;

-          задоволення потреб та інтересів учасників освітнього процесу (адаптація та узгодження змісту навчання в ЗНЗ з освітніми по­требами громадян.

         При громадсько спрямованому управлінні змінюється вектор впливу "знизу" - "догори", що створює умови для природного розвитку дитини в освітньому процесі школи, вирішення освітніх та загальнокультурних потреб громади); інспекції з фізичної освіти та спорту, художньої освіти, пенсії.

Державно-громадське управління сільською школою базується на принципах:

-          демократичності;

-          прозорості управлінських рішень;

-          колегіальності;

-          громадського обговорення важливих питань життя школи;

-          звітності органів управління перед шкільною громадою та засновником.

 

Державно-громадська модель в управлінні інноваційним розвитком навчального закладу

 (з досвіду роботи директора Сілецької школи Побережника Петра Григоровича)


Ідея досвіду: створення нової сучасної моделі позакласної роботи через розвиток історичного краєзнавства як пріоритетного напрямку позакласної роботи: співпраця школи та громади.

У діяльності сучасних управлінських освітніх систем науковці виділяють такі напрями децентралізації управління: суспільний характер прийняття рішень; широке застосування засад освітнього менеджменту; фінансова автономія низової ланки освітньої системи – шкіл. В сучасних економічних умовах роль школа опинилася перед такими проблемами:

- В сучасних умовах економічного занепаду сіл (у селі не функціонує заклад Просвіти, немає дошкільної установи) школа перебрала на себе місію соціокультурного центру села;
- Ситуація «боротьби за учня» на ринку освітніх послуг в умовах профілізації надання та зниження рівня народжуваності дітей (Сілецька ЗШ І-ІІІст. єднією з опорних навчальних закладів Великомостівського освітнього округу; єдиним навчальним закладом у с. Сілець, поряд з деякими присілкам та хуторами географічно близько розташовані загальноосвітні навчальні заклади с. Гірник, м. Соснівка, м. Червоноград) поставила нові завдання: створювати умови для здобуття учнями якісної освіти: впроваджувати профільне навчання; модернізувати систему позакласної роботи; впроваджувати додаткові освітні послуги; виробити власної сучасну модель виховної роботи; модернізувати матеріально-технічну та навчально-методичну бази; створювати комфортні та безпечні умов перебування учнів у школі; дбати про здоров’я дітей; сформувати модель методичної роботи з професійного розвитку вчителя та підтримувати інноваційні процеси.
- Школа отримала статут опорного навчального закладу Великомостівського освітнього округу (з 2007 року), тому перед нею стоїть завдання відповідати статусу опорної школи, бути центром освітніх інновацій та підтримувати їх розвиток у школах-сателітах (Межирічанській ЗШ І-ІІст. та Волсвиській ЗШ І-ІІ ст.), пропонувати освітні послуги учасникам навчально-виховного процесу суб’єктів округу. Відповідно програми розвитку Великомостівського освітнього округу, Сілецька ЗШ І-ІІІст. стала опорною з проблем виховання, тому є організатором системи виховних справ округу, модератором ідей у виховній роботі.
- Відповідно плану роботи відділу освіти та районного методичного кабінету на базі школи створено «майданчики інновацій» з проблем «Державно-громадське управління школою», «Проектно-цільовий підхід в управлінні інноваціями», «Моніторинг виховання як умова планування виховної роботи та роботи з батьками».
Отже, виникла потребою шукати додаткові інвестиції, як матеріальні, так і інтелектуальні. З цієї причини та в умовах необхідності розвитку школи в контексті інноваційних змін в освіті загалом, вирішено поєднати різноспрямовану діяльність державних та суспільних суб'єктів управління в інтересах дитини, батьків, громади. Будуючи власну модель управлінням закладом освіти, зроблено акцент на поєднанні вертикального управління та партнерсько¬го горизонтального управління на основі врахування громадської думки, залучення громадян до ухвалення управлінських рішень.
Про потребу налагодження співпраці між школою і громадою в Україні заговорили на поч. 2000-х. Тоді Всеукраїнський фонд "Крок за кроком" ініціював проект із розвитку Громадсько-ак¬тивних шкіл, який пожвавив роботу з громадою, спонукаючи шко¬ли працювати на власний авторитет та підвищувати довіру до осві¬ти загалом. У 2002 році Сілецька ЗШ І-ІІІст. як учасник проекту отримала статус Громадсько-активної школи. Розпочато роботу із створення нової схеми управління, що відповідає умовам розвитку громадянського суспільства в Україні. Школа змушена стимулювати громадську ак¬тивність, щоб не лише учні, а й вчителі, батьки, старше покоління та всі члени громади могли долучитися до її справ. Батьки є соціальними замовниками освіти, тому мають впливати на якість роботи школи. Розпочали активну роботу з батьками, щоб переконати їх в тому, що вони найбільш зацікавлені в ефективній роботі школи.
Впроваджуючи таку модель управління, ставили завдання демократизувати державне управління школою та задовільнити потреби та інтереси учасників освітнього процесу (адаптувати та узгодити зміст навчання в ЗНЗ з освітніми по-требами громадян).
Колектив поставив завдання не тільки працювати над підвищенням якості освітніх послуг, а й залучати зусилля батьків і громади для вирішен¬ня соціальних та інших проблем, що стоять перед школою і громадою. Саме школа стала ініціатором розвитку місцевої громади, куль¬турним, громадським ресурсним центром села.
Переконані, що розвиток громади - це процес, де місцеві відомства, місцева влада та освітні заклади спільно працюють над створенням та реалізацією проектів, спрямованих на поліпшення життя громади і якості роботи школи. Дуже важливо, щоб уся громада, визначаючи спільні цілі та погодившись із завданням, мала можливість взяти участь у розробці таких проектів.

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 590
Годинник
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Погода